План-конспект уроку з історії України на тему: "Демократичні реформи 60-70-х років XIX ст."

План-конспект уроку

Структура плану-конспекту уроку:

Дата уроку: 21.02.17

Клас: 9-Б

Предмет: історія України

Тема уроку: Демократичні реформи 60-70-х років XIX ст.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Мета уроку:

    Навчальна: визначити, в чому полягала необхідність проведення реформ адміністративно-політичного управління в Російській імперії, а також з’ясувати суть та значення проведених перетворень.

    Розвиваюча: розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, з`ясовувати суть історичних подій та явищ, робити висновки, розвивати навички самостійної роботи з джерелами інформації.

    Виховна: виховувати в учнів патріотичні почуття, потяг до справедливості, гуманності, несприйняття будь-яких форм національного та соціального гноблення.

                Очікувані результати:

               Після цього уроку учні зможуть:

·       описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях, а саме - реформи 60–70-х років ХІХ ст.; 

·       описувати явища й наводити статистичні дані, щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях;

·       на  основі  аналізу  різних  джерел  інформації,  доводити  закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду.

                 Обладнання: підручник  «Історія України» О.К. Струкевич, 2009 рік, видавництво «Грамота»; історичні документи, схеми, таблиці, комп’ютерна презентація.

                 Основні поняття і терміни: «земства»; «антигуманний»;

                 «капіталізація»; «демографія»; «демократична громадськість»;

                 «пролетаріат»; «солідарність».

 Основні дати:

1864 р. – Судова реформа, Земська реформа, Освітня реформа;

1870 р. – Міська реформа;

1862-1874 рр. – Військова реформа;

1860 – 1864 рр. – Фінансова реформа;

1865 р. – реформа Цензури.

Постать в історії: Олександр II.

Хід уроку

Основні елементи структури уроку	Зміст і прийоми викладання вчителя	Зміст і прийоми навчальної роботи учнів
1.Організаційний момент (1-2 хв.)	Привітання та організація класу; перевірка відсутніх учнів на уроці.	Привітання, підготовка робочого місця до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання (5-7 хв.)	Вчитель проводить графічний диктант, що складається з 12 тверджень. (Додаток №1).	Учні записують відповіді, на підготовлених аркушах, використовуючи графічні позначки    (вірно), (невірно).
3. Актуалізація опорних знань вмінь і навичок (2-3 хв.)	Вчитель організовує бесіду за такими запитаннями: 1.     Що таке «реформа»? 2.     2.  Доведіть, що в Наддніпрянській Україні в ІІ пол. XIX ст., виникла нагальна необхідність у реформуванні адміністративно-політичного управління.	Учні відповідають на запитання вчителя, доповнюють один одного, висловлюють власну думку.
4. Мотивація до навчальної діяльності (2-3 хв.)	Вчитель записує тему уроку на дошці, пояснює її місце в системі навчального курсу. Оголошує план уроку. Тема уроку: Демократичні реформи 60-70-х років XIX ст. План: 1. Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії.  2. Вплив реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на політичне та соціально-економічне життя. Розповідь вчителя: У середині XIX ст., різке загострення кріпосницької системи, все частіше давалося взнаки. Вона більше не могла забезпечити не лише зростання виробництва, а й навіть збереження досягнутого рівня. На відставання, були приречені національні регіони, у тому числі й Україна. Кримська війна, продемонструвала безсилля імперії. Десятки тисяч українців у складі російської армії і флоту, воювали проти Туреччини та її союзників. Україна була найближчим тилом російської армії; на плечі її населення, були покладені обов`язки постачання фронту всього необхідного. Війна викликала посилення селянського руху. Питання про необхідність реформ у середині 50-х рр. XIX ст., опинилося в центрі суспільно-політичного руху, у якому брали участь представники всіх станів суспільства.	Учні записують тему та план уроку в зошит. Слухають вчителя.
5. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)	1. Вчитель пропонує класу заслухати інформацію «експертної групи», яка завчасно отримала випереджальні завдання, та  по ходу виступу, разом з вчителем, скласти узагальнюючу таблицю:  «Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії».          Реформи 60-70-х років XIX ст.: Реформа Зміст Судова (1864 р.) * Суд став позастановим, гласним і незалежним (судді призначалися урядом); * Запроваджено суд присяжних засідателів; * Обвинувачений мав право на захист адвоката. Земська (1864 р.) * Створювалися виборні органи влади – земства, які складалися з представників усіх станів; * Земства займалися господарськими та культурними питаннями. Військова (1862-1874 рр.) * Запроваджувалася загальна військова повинність для чоловіків по досягненні 21 р.; * Скорочувався строк військової служби (піхота – 6 років, флот – 7 років); * Переозброєння армії, створення системи підготовки офіцерів. Міське самоврядування (1870 р.) * У містах створювалися виборні органи влади – міські думи, які вирішували питання благоустрою міст, освіти, охорони здоров`я. Шкільна (1864 р.) * Збільшилася кількість початкових, середніх і вищих навчальних закладів; * Відкривалися земські школи; * Відкривалися навчальні заклади для жінок. Цензурна (1865 р.) * Цензурні установи підпорядковувалися Міністерству внутрішніх справ; * Всі видання, призначені для масового читача, підлягали попередній цензурі. Фінансова (1860 р.) * Створено Державний банк; * Сформована податкова система. 2. Робота з дидактичним матеріалом. Вчитель зачитує текст із праці О.Д. Бойка «Історія України» (Додаток 3), для оцінки впливу реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на політичне та соціально-економічне життя, та організовує бесіду за такими запитаннями: 1. Чи згодні ви з оцінкою реформ 60-70-х років XIX ст., яка викладена в праці О.Д.Бойка? Чому? 2. Як реформи посилювали залежне становище України?	Учні слухають інформацію «експертної групи» (Додаток 2) і переносять таблицю в зошит, яку складають з вчителем на дошці, по ходу виступу.  Повідомлення І учня. Повідомлення ІІ учня. Повідомлення ІІІ учня. Повідомлення ІV учня. Повідомлення V учня. Повідомлення VІ учня. Повідомлення VІІ учня. Учні у формі бесіди, дають відповіді на запитання. Висловлюють власні думки і роздуми, стосовно впливу реформ, дають оцінку тексту із праці О.Д. Бойка, керуючись власними враженнями від того, про що вони дізналися на уроці. Намагаються довести, чи спростувати оцінку О.Д. Бойка, з приводу впливу реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на політичне та соціально-економічне життя.
6. Узагальнення та систематизація знань (5 хв.)	Вчитель організовує бесіду за такими запитаннями: 1. Чим були викликані реформи 60-70-х років в Російській імперії? 2. Які факти свідчать про демократизм судової реформи? 3. Як ви гадаєте, чому земська реформа відкривала шлях до участі у суспільному русі національно свідомим українцям? 4. Які зміни відбулися в розвитку освіти, після проведення освітньої реформи? 5. Що спільного між Магдебурзьким правом та реформою міського самоврядування?	Учні у формі бесіди, дають відповіді на запитання.
7. Підбиття підсумків і виставлення оцінок (3 хв.)	Вчитель пропонує учням самостійно зробити підсумок до уроку. Вчитель корегує висновок учнів: «Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку – не провів зміни в управлінні державою, не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому, модернізація в Росії, не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до прогресивнішого, порівняно з феодалізмом, капіталістичного способу виробництва». Вчитель виставляє оцінки за урок.	Учні колективно, за допомогою вчителя, роблять висновок до уроку.
8. Повідомлення домашнього завдання (1-2 хв.)	Домашнє завдання: Опрацювати  підручника, ст.183-190.	Учні записують домашнє завдання в щоденник.

ДОДАТОК 1 

ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ

1.     Прискорені темпи промислового розвитку Півдня України були пов`язані з відкриттям і розробкою родовищ нафти. -

2.     В Україні прогресували ті галузі промисловості, які постачали сировину для російської індустрії. +

3.     Однією з провідних галузей промисловості залишалась текстильна. -

4.     Україна перетворюється на головну вугільно-металургійну базу Російської імперії. +

5.     Потужне цукрове виробництво розвивалося на Лівобережжі та Слобожанщині. -

6.     Наприкінці XIX ст. у Харкові та Луганську почали випускати паровози. +

7.     Будівництво залізниць в Україні стимулювало розвиток власної промисловості та сприяло розвитку внутрішньої торгівлі на українських землях. +

8.     Остаточно промисловий переворот в економіці Наддніпрянської України завершився на початку XX ст. -

9.     В аграрному секторі України поєднувалися дві системи господарювання – відробіткова та ринкова. +

10.                        Промисловий переворот в економіці України завершився у 60-х роках XIX ст. -

11.                        У 1865 р. починається спорудження першої залізничної лінії Одеса -Балта. +

12.                        Французькі, англійські, німецькі та бельгійські підприємці, протягом д/п XIX ст., захопили ключові позиції у провідних галузях промисловості України. +

  

ДОДАТОК 2

Картка 1
Судова реформа була проведена в 1864 р. Раніше суд був становий, закритий і цілком залежав від царської адміністрації, зокрема губернатора. У результаті реформи, було утворено суд присяжних. Присяжними були виборні особи, що залучалися до розгляду карних судових справ, пов’язаних із втратою всіх або частини громадянських прав, і виносили рішення про винуватість чи невинуватість підсудного. 
Запроваджувалася змагальність сторін: прокурора — звинувачення й адвоката — захисту. Звинувачуваний отримував право захисту та здійснював своє право на захист або сам, або через адвоката. Суд став відкритим. На його засіданнях, могли бути присутні представники преси та глядачі. 
У кожній губернії, було створено першу судову інстанцію — окружні суди. Також сформувалися три судові палати: Київська, Харківська та Одеська. З’явився інститут суддів, які розв’язували дрібні справи.

Судова реформа 1864 р. в Російській імперії, була однією з найпрогресивніших, але зберігалася певна нерівність, для громадян різних станів. Так, наприклад, існували окремі суди для духовенства й військових. Збереглися волосні суди у справах селян, які не були пов’язані із загальною судовою системою та мали право засуджувати селян до принизливого покарання, биття різками. 
Картка 2 
Земська реформа була проведена в 1864 р. Її метою було поліпшення системи управління. Реформа передбачала запровадження органів місцевого земельного самоврядування губернського та повітового рівнів. Створювалися земства — загальні виборні органи місцевого (земського) самоврядування, з розпорядчими (губернські та повітові земські збори) та виконавчими (губернські та повітові земські управи) функціями. 
В Україні, органи земського самоврядування було запроваджено в 1865—1870-х рр., у шести губерніях, на території Лівобережної, Слобідської та Південної України. На території Правобережної України, де переважна більшість поміщиків належала до польської шляхти, й брала участь у польському національно-визвольному русі, земські установи було запроваджено лише в 1904 р. 
Вибори до земських установ, здійснювалися, відповідно до станової належності, віросповідання та майнового цензу, що надавало перевагу землевласникам-дворянам. Водночас, у земствах працювали національно свідомі українці — вчителі, лікарі, агрономи. Серед них — відомі діячі українського національного руху П. і Д. Дорошенки, І. Шраг, В. Тарновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський. 
Земства займалися доглядом та ремонтом шляхів, організацією охорони здоров’я, будівництвом та утриманням шкіл, налагодженням поштового зв’язку, розподілом державних грошових зборів. Утримання земств, здійснювалося, за рахунок оподаткування населення. 
Картка 3 
Міська реформа була проведена в 1870 р. Створювалися безстанові органи самоуправління — міські думи, членів яких обирали всі платники податків. У коло обов’язків міських дум, входило упорядкування міст, промисловості, торгівлі тощо. Члени думи, обирали міську управу, на чолі з головою, посада якого, мала бути затверджена міністром внутрішніх справ чи губернатором. За діяльністю органів міського самоврядування, здійснював нагляд губернатор. Реформа враховувала інтереси міської торговельно-промислової буржуазії, що зростала кількісно, та прагнула відстоювати свої інтереси. 
Картка 4 
Військова реформа проводилася протягом 1862—1877 рр. Метою реформи було, шляхом модернізації армії, створити сучасне боєздатне військо. Українські губернії увійшли до трьох нових військових округів: Київського, Одеського, Харківського. У губерніях та повітах, запроваджувалося управління військового чиновника. 
Було прийнято новий військовий статут. Замість рекрутчини, запроваджувалася загальна військова повинність. Було скорочено термін військової служби, який раніше становив 25 років. Чоловіки, які досягли 21-річного віку, мали служити в піхоті — шість, на флоті — сім років. Заборонялися тілесні покарання. 
Створювалася мережа військових навчальних закладів, із покращеною підготовкою офіцерських кадрів. Армія почала оснащуватися сучасними видами зброї, було проведено переобмундирування. 
Картка 5 
Реформа освіти була проведена в 1864 р. Згідно з «Положенням про початкові народні училища», запроваджувалася єдина система початкової освіти. Початкові школи, могли створювати державні та громадські установи, приватні особи. Навчально-виховний процес контролювався повітовими та губернськими шкільними радами, до яких входили представники влади, земств і духовенства. Серед обов’язкових предметів, були граматика, арифметика та Закон Божий. 
Реформування зазнала й середня освіта. Створювалися класичні та реальні чоловічі й жіночі гімназії, з платним навчанням. Випускники реальної гімназії, могли вступати до вищих технічних навчальних закладів; класичної гімназії — до університетів. У випускниць жіночих гімназій, такого права - не було. 
Відновлювалася автономія університетів, діяльністю яких, керувала рада професорів. Це нововведення сприяло демократизації внутрішнього університетського життя. 

Картка 6 
Цензурна реформа була проведена в 1865 р. Цензурні установи виходили з-під підпорядкування Міністерства народної освіти, та передавалися Міністерству внутрішніх справ. Особливо суворому нагляду піддавалися невеликі за розміром видання, призначені для масового читача. Вони підлягали попередній, ще до друку цензурі. Великі книги від такої перевірки звільнялися. Усі провінційні видання, підлягали попередній цензурі. За порушення цензурних вимог, передбачалися засоби адміністративного впливу, у тому числі, й заборона видання. 
Картка 7 
Фінансова реформа проводилася протягом 1860—1864 рр. Було реформовано податкову та кредитну системи, здійснено реформи в бюджетній галузі та фінансовому контролі. У 1860 р. було засновано Державний банк, діяльність якого в Україні, позитивно вплинула на розвиток промисловості та торгівлі, сприяла розширенню мережі приватних банків. Було здійснено заходи, щодо упорядкування державного бюджету, створення місцевих органів державного контролю, зменшення ряду державних витрат, стимулювання вітчизняного виробника, обмеження іноземного інвестування в промисловість, забезпечення державної підтримки акціонерним товариствам, банкам, підприємствам, що потрапили до фінансової скрути, створення кредитної системи.

ДОДАТОК 3

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»:

«Скасування кріпосного права, і пов`язані з ним перетворення в українських землях… спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств та авторитарним режимом, між самодержавством та створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку – формували позастанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства». (Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001. – с.255).